Вітаю Вас, Гість
Головна » 2015 » Лютий » 2 » 29 січня радомишляне вшанували пам’ять Героїв Крут – київських студентів і бійців вільного козацтва, які загинули в 1918 році під час бою з
16:34
29 січня радомишляне вшанували пам’ять Героїв Крут – київських студентів і бійців вільного козацтва, які загинули в 1918 році під час бою з

У Радомишлі відбулися заходи із вшанування пам’яті Героїв Крут – покладання вінків і квітів до пам’ятника синові українського народу Тарасу Шевченка та мітингом реквіємом. Вшанувати пам’ять   Героїв Крут прийшли керівники району та міста, представники  трудових колективів міста, школярі та жителі міста.

 

Бій під Крутами 29 січня 1918 р.

Бій під Крутами: від залізничної станції Крути в напрямку  Бахмача ліворуч від залізничної колії оборону тримали 1-ша сотня Допоміжного студентського куреню січових стрільців на чолі з сотником Омельченком (116-130 осіб) та одна сотня Першої Української юнацької школи імені Б.Хмельницького (юнацька школа – офіцерське училище, юнак – курсант), праворуч – дві сотні юнацької школи. Четверта сотня юнацької школи була в резерві, її введено в бій пізніше. Чота(взвод) наймолодших студентів і учнів була в резерві окремо, керівник оборони не планував їх кидати у бій (саме вона (27 осіб) потрапила під час відступу в полон на станції Крути та була розстріляна за наказом М. Муравйова). Загальна кількість збройного формування УНР під Крутами на чолі з сотником Аверкієм Гончаренком була 600-700 вояків: 116-130 вояків 1-ої сотні Допоміжного студентського куреню січових стрільців на чолі з сотником Омельченком та 450-500 юнаків(курсантів офіцерського училища) Першої Української юнацької школи імені Б.Хмельницького, 20 старшин (офіцерів). На озброєнні у них, крім гвинтівок, було ще 16-18 кулеметів і 1 гармата (трьохдюймовка або по-сучасному 76-мілімітрова гармата). Невідома кількість вояків-добровольців з Ніжина. Особисто відомий тільки Осип Твардовський.

Наступали 4–6 тисяч вояків військ РРФСР на чолі з головнокомандувачем Михайлом Муравйовим, одну групу військ очолив Берзін, другу – Єгоров. Радянські війська складалися з червоногвардійців, солдат та балтійських матросів. Вони були добре озброєні, мали у своєму розпорядженні артилерію і бронепоїзд.

Втрати (вбиті, поранені, полонені і зниклі безвісти): Війська УНР – до 250–300 вояків включно зі студентами і 10 старшин. З них Студентська сотня втратила понад 70 чоловік: 27 розстріляних полонених студентів та учнів за наказом Муравйова і Єгорова, 10–12 убитих у бою, 35–40 поранених. Радянські війська: за різним даними до 300 вбитих і до 1300 поранених.

Ввечері 29 січня після гарматного руйнування та підпалу споруд залізничної станції наступаючими, сильного тиску на фронті та загрози оточення, українські війська організовано відступили, зібрали знайдених вбитих і поранених до поїзда, розібрали залізничну колію за станцією і відправилися до Києва. На станції Бобрик з’єдналися з Гайдамацьким кошем Слобідської України під командуванням С.Петлюри. А.Гончаренко відзначав у своїх спогадах, що на станції Бровари передав «релятивний звіт» про бій С.Петлюрі в присутності начальника штабу О.Удовиченка. Цей документ не пощастило виявити.

Радянські війська після бою ще дві доби перебували в районі залізничної станції  і потім відновили наступ на Київ.

 

Категорія: Публічна інформація | Переглядів: 138 | Додав: Ksunija6669 | Рейтинг: 0.0/0