Вітаю Вас, Гість
Головна » 2014 » Вересень » 1 » Здраствуй, тато!
16:32
Здраствуй, тато!

У с. Макалевичі відбулися урочистості з нагоди відкриття па­м'ятника загиблим солдатам-односельцям, які боронили рідну землю, місцевих жителів у боях, що відбулися поблизу села. Ось тут, у прихистку дерев, знайшли вони свій вічний спокій. Саме тут відгриміла для них страшна війна, завмер час на цьому світі, а матінка-земля прийняла у свої обійми, як вірних синів, хоробрих борців за мир.

Старий пам'ятник було збудовано за радянських часів минулого століття. Однак, час і стихія невблаганні - як би пам'ятник не фарбували, як би не старалися зберегти його зовнішній вигляд, однак протягом десятиліть він став невблаганно руйнуватися.

Місцеві жителі без надії розводили руками - коштів на ремонт потрібно немало, але де ж їх узяти? Ідея відновити  пам'ятник   виникла у сільської активістки Ольги  Степанівни Андрійчук. Це питання не давало спокою, Та як же вирішити матеріальну його сторону, адже грошей потрібно немало. І Пішла Ольга Степанівна з хати в хату, роз’яснюючи що і для чого. Ніхто не відмовляв. Давали хто скільки міг. І за два роки громада назбирала п'ятнадцять тисяч гривень.Невистачило лише декілька тисяч. І громадою вирішили звернутися до  Народного депутата України Віталія Журавського, який якраз завітав у Макалевичі.  

 "Пам'ять - це святе,- каже Ольга Степанівна".  Уже за деякий час до місця, де стояв старий па­м'ятник, було підвезено необхідні будівельні матеріали - цеглу, цемент, кахлі, техніку... Розвантажили.    Не було будівельної бригади, все робили самі. Самі розбирали, самі клали плитку, самі впорядковували навколо.. "Макалевичці молодці, - хвалить Лідія Василівна , сільський голова., - хвацько взялися за роботу, трудилися на совість, швидко і якісно. У результаті було повністю замінено постамент на гранітний, викладено доріжку новим кахлем. Місце навколо пам'ятника загиблим солдатам розчищено  , територію засипано піском, встановлено  парканчики... Словом спільними зусиллями  приведено в ідеальний порядок місце памяті  воїнів, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни...

Біля пам'ятника зібралося багато люду: жителі села - від старого до малого, гості з сусіднього села Ірша, керівництво району.  Підтримування вогню пам'яті народу - першочергова справа, в якій мають брати участь всі без винятку, це приклад, який дорослі передають підростаючому покоління, урок патріотизму. Перед громадою виступили голова райдержадміністрації Петро Сергієнко, сільський голова Лідія Крижановська (із щирою вдячністю депутату райради Володимиру Терещенко та всім небайдужим людям, які взяли участь у відродженні пам'ятника).

Зворушливими були виступи школярів Макалевицької ЗОШ І ступеню, спів ансамблю «Надвечірря» сільського клубу, скорботна хвилина мовчання, покладення квітів, вдячності - так розпочав своє друге життя пам'ятник загиблим воїнам у Макалевичах. Завмер кам'яний воїн, слухає шелест листя дерев, тихо тішиться у німому затишші миром і спокоєм, милується усміхненими обличчями прийдешнього покоління... На імена, викарбувані на стелі, лягатимуть нові й нові квіти - весняні змінюють літні, осінні, взимку їх лагідно торкатимуться сніжинки... Ніхто із цих полеглих фронтовиків не забутий. Пам'ять житиме вічно.

А  Любов Іванівна Шевченко, працівник культури з більш як п’ятдесятилітнім стажем роботи,  дитя війни, підійшовши до пам’ятника тихо прошепотіла: «Здраствуй, тато! Нарешті  ти вдома!»

  

  

  

  

                                               

Категорія: Публічна інформація | Переглядів: 155 | Додав: rada | Рейтинг: 4.0/1